Тема. Олександр Олесь. Драма-казка "Микита Кожум'яка". Гіпербола.

Тема. Олександр Олесь. Драма-казка "Микита Кожум'яка". Гіпербола.

Мета:

Мета уроку: формувати інформаційні, комунікативні компетентності учнів; на прикладі драми - казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» ознайомитися з поняттям «драматичний твір» і його особливостями, опрацювати ідейно - художній зміст твору; розвивати увагу, спостережливість, пам’ять, навички порівняльної характеристики, формувати критичне мислення; виховувати інтерес до історичного минулого рідного краю, його культури; національну свідомість учнів.

Епіграф

Я в казку дивную свою

Усю фантазію віллю.

Зроблю усе живим, чудовим,

Таємності, розкошів повним, —

І в казці дійність відіб'ю.

Олександр Олесь

Хід уроку

I.                  Організація         класу

II.               Мотивація теми й оголошення очікуваних результатів

  III.               Вступне     слово вчителя.

     Ще з дитинства Олександра Олеся манив театр. Часом узимку, щоб подивитися якусь українську п’єсу, він долав двадцять верств. Це непереборне захоплення театром певним чином визначалося й обдарованням поета - він зіграв десятки ролей у самодіяльному театрі, створив цілу низку драматичних етодів, тісно співпрацював з театральними діячами. У 20 - 30-х роках був чи не єдиним творцем української драматичної казки, корені якої сягають народної творчості. Він працював над інсценізаціями таких народних та літературних казок, як «Івасик - Телесик», «Лісовий цар Ох», «Лисичка, Котик і Півник», створював власні драми - казки. Усна народна творчість завжди була в й залишається невичерпним джерелом натхнення письменників. Ось і Олександр Олесь за мотивами народних казок, легенд, билин створив чудову драму - казку «Микита Кожум’яка». Хто ж є героями його творів? Про це ми дізнаємося прямо зараз.

V I. Основний зміст уроку.

1.  Бесіда за питаннями.

а)  за змістом першої картини:

— Чому сумував Київський Князь? Звідки ми про це дізналися?

— Який вихід зі становища, що склалося, запропонувала дівчина?

—  Якою була відповідь Княгині на її слова?

—  Яку звістку приніс гонець від Змія? Як на неї відреагував Князь?

б)  за змістом другої картини:

—  Про що йшлося на раді Князя з воєводами?

—  Прочитайте в особах фрагмент твору, починаючи від слів: "Дід там ... справу пильну має", — до слів: "Прощавай, іди здоровий". Хто, на думку діда, міг би перемогти Змія? Чому?

— Розкажіть, посилаючись на текст, яку вдачу мав Микита Кожум'яка. Якою ви уявляєте його зовнішність? Пригадайте вчинки героя. До чого він прагнув?

в)  за змістом третьої картини:

—  Скільки синів мав старий Кожум'яка? Чим вони займалися?

—  Яке ваше ставлення до братів. Чому?

—                     Хто приходив до Микити посланцями від Князя? Як він їх зустрів? Кого з них послухав і чому?

2.  Актуалізація пізнавальної діяльності. Говорячи про свого сина, старий Кожум'яка каже:

А найменший — щось страшне. Вже трьох літ боров мене! ...Раз колись коня мій син Перекинув через тин.

—  Чи могло таке бути насправді? Чи міг хлопець, хай навіть дуже сильний, роздерти дванадцять шкур?

—  Звичайно, можливості людини тут перебільшено. Такий художній засіб називається гіперболою (від грец. — перебільшення). У літературних творах гіпербола, як і порівняння та епітет, використовується для того, щоб яскравіше, поетичніше зобразити людину, явище, предмет. У драмі-казці "Микита Кожум'яка" гіперболу вжито для того, щоб підкреслити незвичайну силу та мужність улюбленого народного героя і ще більше возвеличити та прославити його.

3.   Практична робота.

Знайдіть приклади гіперболи в п’єсі-казці О. Олеся.

(Сила Микити Кожум’яки, сила Змія, двобій між ними.)

Пригадайте поетичні перебільшення, які ви зустрічали в казках чи інших творах. Які гіперболи вам доводилося чути в живій розмовній мові? З якою метою вони вживаються?

4.   Завдання учням.

Складіть план твору або сюжетний ланцюжок п’єси.

Орієнтовний план

1)   Дівчина розмовляє з Княгинею про порятунок Князівни.

2)   Посланець від Змія.

3)   Князь скликає Воєвод на нараду.

4)   Дід пропонує попросити допомоги в його сина.

5)   Розмова посланців із Кожум’якою.

6)   Бій Микити Кожум’яки зі Змієм.

7)   Перемога славного богатиря.

5.    Робота в групах.

Схарактеризуйте героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка».

І група — Микита Кожум’яка.

(Сильний, мужній, безкорисливий, вередливий.)

ІІ група — Князь і Князівна.

(Люблячі батьки; Князь більш рішучий, упевнений, активно намагається протидіяти лиху; Княгиня більш печальна, розгублена, зневірена.)

ІІІ група — Дівчина.

(Мужня, самовіддана, здатна навіть до самопожертви заради порятунку Князівни.)

IV група — Воєводи.

(Одні за те, щоб скоритися, зневірені; інші пропонують боротися, шукати вихід.)

6.    Ідейно - художній аналіз змісту твору.

Тема: зображення боротьби добра і зла (Змій), в результаті якої перемагає добро, в образі богатиря, захисника правди і справедливості.

Ідея: уславлення всеперемагаючої сили добра над злом; корисливості, прагнення здобути жертву підступним шляхом.

Головна думка цього твору - уславлення... (народного героя - богатиря).

Жанр: драма - казка.

Побудова:

Зачин: тривога князя та князівни за життя своєї доньки, рада з воєводами.

Основна частина: боротьба Микити Кожум’яки зі Змієм.

Кінцівка: перемога Микити над силами зла, прославлення Кожум’яки.

.           Найнапруженіший момент (кульмінація) у драмі - казці (двобій Микти і Змія).

7. Яким постає у вашій уяві герой - богатир драми - казки Олександра Олеся «Микита Кожум'яка»?

-                     Скласти сенкан

Тема (1 іменник)

Опис (2 прикметник)

Дія (з дієслова)  

Ставлення (фраза)      

Перефразування сутності    

-                     Микита Кожум’яка

-                     Мовчазний, кремезний.

-                     Мне, бореться, перемагає.

-                     Оборонець рідного народу, Києва

-                     Найсильніший

 ІV.  Закріплення знань, умінь та навичок

Вікторина для найуважніших.

Про кого сказано: «У тебе серце золоте…»? (Про Дівчину.) —

Хто сказав: «Хто не бореться, той раб»? (Князь.) —

Чиї це слова: «Воєводи! Не годиться, Щоб віддав Дочку наш Князь»? (Дідові.) —

Хто сказав: «Слово ще — й робити кину»? (Микита.) —

Чиї це слова: «Ще не вмерла правда в світі, вогник віри не погас…»? (Дівчини.) —

Хто сказав: «Гнулись ми, та досить гнутись»? (2-й Воєвода.) —

Гра «Так – Ні».

1. Князь із Княгинею сумували, бо повинні були віддати Змію улюбленого сина? (Ні).

2. Посланець Змія був «чорний та окатий, як та ніч»? (Так).

3. Народ боявся Змія? (Так).

4. Князь зібрав Воєвод, щоб повідомити їм про своє рішення добровільно віддати Змію доньку? (Ні).

5. Чи всі воєводи одностайно погодилися з Князем боротися проти Змія? (Ні).

6. У три роки Микита міг побороти свого батька? (Так).

7. Микита брутальний, злий, жорстокий? (Ні).

8. У Микити було 5 братів? (Ні?).

9. Микита одразу погодився боротися зі Змієм? (Ні).

10. Замок Змія був похмурий, темний? (Ні).

11. Чи важко було Микиті боротися зі Змієм? (Так).

12. Микита врятував Князівну від Змія? (Так)

Домашнє завдання

 Написати   власне  закінчення п’єси-казки (у стилі О.Олеся)

 Намалювати ілюстрацію до уривка з казками, який сподобався найбільше.