неділя, 13 березня 2016 р.

Повторення вивченого з теми прикметник «Подарунки від прикметника» (Урок-подорож)


6 клас
Повторення вивченого з теми прикметник
«Подарунки від прикметника»
(Урок-подорож)
МЕТА: 1. Повторити вивчене з правопису складних прикметників, ступенів порівняння, суфіксів та переходу прикметників з однієї групи за значенням до іншої.
             2. Удосконалювати вміння використовувати вивчене на практиці, аналізувати, робити висновки, співставляти; асоціативне мислення; уміння орфографічно правильного письма;
     удосконалювати культуру усного та писемного мовлення.
3. Формувати мовну, мовленнєву, інформативну, комунікативну компетенції.
     4. Виховувати поважливе ставлення до української мови.
МЕТОДИ: бесіда, слово вчителя, презентація, взаємоперевірка, переклад, розгадування кросворду, диференційовані завдання, мікрофон.

Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
         На завершення тижня рідної мови пан прикметник залишив вам подарунки. Та от біда: до міста завітала пакосниця. Вона забрала й заховала подарунки та наробила багато лиха у місті прикметника.
Ми з вами повинні виправити все та з’ясувати, де заховані наші подарунки. Для цього треба буде виконати декілька завдань.
У якості підказки пакосниця залишила свій маршрут, за яким нам легше буде працювати.
ІV. Повторення вивченого.
Отже, перша зупинка «Конструкторське бюро». У ньому розірвано складні прикметники. Нам необхідно їх відновити і пояснити правопис.
(Сухо)путний, (яскраво)червоний, (три)кутний, (синьо)окий,  (народно)пісенний, (гірко) солоний, жовто(гарячий), (середньо)вічний, (поштово)телеграфний,(державно)політичний, (західно) український (м’ясо)молочний,(південно) східний, (вище)згаданий.
(Сухопутний, яскраво-червоний, трикутний, синьоокий, народнопісенний, гірко-солоний, жовтогарячий, середньовічний, поштово-телеграфний, державно-політичний, західноукраїнський, м’ясо-молочний, південно-східний, вищезгаданий.)
Друга наша зупинка – «Картинна галерея». У ній знищено назви картинок, які були сполученням прикметників з іменником та демонстрували перехід прикметників з однієї групи до іншої. Залишилися лише слова, від яких такі прикметники було утворено. Користуючись ними та змістом зображеного складіть словосполучення і поясніть, як відбувався перехід прикметників. (Додаток).
Третя зупинка – «Бібліотека». У книжках пакосниця наробила помилок у ступенях порівняння прикметників. Наше завдання – виправити помилки та записати правильно форми ступенів порівняння прикметників.
Солодкіший за все плід праці. (Нар. творч.) Самі вищі – чистих душ собори.(Д.Білоус) Та немає великішого дива, як зазернена хлібна нива!(Д.Луценко).  Хто сам себе опанував, найважчу річ опанував. (І.Франко ) Вклоняюся тобі, моя родино най блища! (Д.Павличко) Час – най більш надійніший порадник. (Нар. творч.)
Який повчальний зміст цих речень? (моральні цінності) (Мікрофон)
Четверта зупинка – «Центр перекладів», у якому було стерто переклад прикметників та знищено правила правопису суфіксів. Частина вас повинна за поданими словами скласти правила правопису суфіксів, а інша частина – правильно перекласти прикметники та записати їх. На виконання маєте 5 хвилин. (Після виконання проводиться взаємоперевірка та презентація конспекту, складеного учнями)

Туманный –
радостный –
несказанный –
овощной –
денежный –
сказочный –
вишневый –

 П’ята зупинка – «Розважальний центр», у якому зашифроване слово-підказка, де сховані наші подарунки. Щоб його дізнатися, необхідно розгадати кросворд, завдання до якого побудовані за принципом третього зайвого слова. А у відповідях з виділених букв складається слово, яке називає сховище наших подарунків.
1.     Найкрасивіший, червоніший, найкращий
2.     Пізній, батьків,синій.
3.     Красивий, розумний, фаховий.
4.     Гарні, зелене, запашна.
V. Підведення підсумків уроку.
VІ. Повідомлення домашнього завдання.
VІ. Підсумки.
 
ЧАСТИНИ МОВИ
САМОСТІЙНІ
СЛУЖБОВІ
·  відповідають на питання;
·  мають загальне лексичне значення;
·  мають граматичні ознаки;
·  виконують синтаксичну роль.
·  іменники;
·  прикметники;
·  числівники;
·  займенники.
·  дієслово;
·  прислівник.
·  -
·  -
·  -
·  -
·  прийменник;
·  сполучник;
·  частка;
·  вигук.
 









- Отже, якщо прийменник – службова частина мови, то вона повинна...

5. Проведення колективного дослідження.
5.1.Робота з мовним матеріалом.
- Записати речення.
А там, за Россю, на роздоллі, попід горами й по долинах розсипалися біленькі хатки у вишневих садках, у яблунях та кучерявих грушах. Дороги скрізь пообсаджувані понад Россю високими вербами...(І.С. Нечуй - Левицький)
- Виписати  прийменникові словосполучення.
Розсипалися за Россю; розсипалися на роздоллі; розсипалися попід горами; розсипалися по долинах; розсипалися у садках; пообсаджувані понад Россю.
-          Чи відповідає будь – який з цих прийменників на питання?( Висновок -  не відповідають).
-          Чи мають прийменники  лексичне значення? (Висновок - не мають).
-          Чи змінюються прийменники?( Висновок – ні ).
-           Визначити кількість членів речення і кількість слів у другому реченні.
(Висновок –прийменники не бувають членами речення ).
-          Як пов'язані між собою слова у словосполученнях і реченнях?(За змістом і граматично).
-          Як ви розумієте граматичний зв'язок?(його забезпечує закінчення і закінчення з прийменником. Отже, прийменник із закінченням вказує на відношення між словами, на граматичні ознаки ).
            5.2.Вирішення проблемного питання:
-    За функцією в реченні прийменник зближується з закінченням. У чому? (Вони разом вказують на відношення між словами ).
-          Де вживаються прийменники відносно залежного слова у словосполученні?(Перед залежним словом).
-          Прочитайте мовчки текст без прийменників.  Для чого прийменники у мовленні?(Висновок - зв'язують слова у реченнях).
            5.3. Дослідження мовного матеріалу.
 Наукова довідка: мовознавці Виноградов і Вихованець назвали навіть префіксом.
-          Прийменник   виражає синтаксичну залежність слів у словосполученні, а чи   впливає на зміст речення?   
Розсипалися за Россю \\ над Россю.
Попід горами \\ за горами.
(Висновок – отже, від прийменника залежить зміст повідомлення ).
-          Прослідкувати, чи може один і той самий прийменник сполучатися з іменниками різних відмінків?
Розсипалися по долинах. (М.в.)     Пішли по гриби. (З. в.)
Розсипалися на роздоллі. (М.в.)   Зробити на виставку. (З. в.)
(Висновок – деякі прийменники вживаються з формами двох – трьох відмінків.
Прийменник вимагає іменника у певному відмінку ).
- Чи можна прийменник замінити синонімічним?
Понад Россю \\ над Россю.(Так, для передачі найтонших відтінків деякі прийменники можна замінити синонімічними ).

6. Виконання інтерактивних вправ.
            6.1. З почутим словом скласти і записати прийменникове словосполучення:
Працювати, приїхати, відпочивати, мати перевагу, переконаність, згадка.
            6.2. З продиктованих записати лише прийменникові словосполучення і вказати їх вид:
Виконувати роботу, охочий до роботи, турбуватися про дітей, будівлі Хмельницького, студент із Києва, описувати гори, писати про гори.
- які слова можуть бути головними  у прийменникових словосполученнях?
            6.3. Довести, що прийменники по, про, без, перед, від можуть бути однозвучними  з префіксами.
            По землі – поверхня, про мене – пронести, з роботи – зрости, без дороги – безпорадний, перед початком – передплата, від криниці – відхилити.
-  Розповідь вчителя про походження прийменників.
У ході розвитку мови прийменник відокремився від імені, бо перед ним почало вживатися означення. Про це свідчить те, що і тепер більшість префіксів мають відповідники серед прийменників. Але між ними різниця – префікс вживається у морфології, він змінює лексичне значення слова, а прийменник виражає синтаксичну залежність слів, уточнює лексичне значення вислову.
            6.4. Порівняти і довести, що в одній колонці підкреслені слова – прислівники, в другій – прийменники.
До лісу вже близько.         Близько лісу засіяне поле.
Навкруги золоті поля.         Навкруги нас багато зелені.
Автобус промчав мимо.         Автобус промчав мимо нас.
Наукова довідка: прийменники у мові не завжди були службовими словами. Про це свідчать слова, які у сучасній мові можуть бути іменниками і прийменниками.
            6.5. У сучасній українській мові  прийменникова сім'я поповнюється новими словами.  Поділити слова у дві колонки: на ті, що утворилися від іменників, і на ті, що утворилися від прислівників.
Кінець, круг, з метою, з приводу, за рахунок,
Близько, вздовж,  поперек, навколо, навкруги, спереду.

7. Мовна скарбничка. Виправити мовні помилки.
Я допустив помилку( по неуважності) через неуважність.
Це ми знаємо (по її розповіді) з її розповіді.
Екскурсія відбудеться (при будь – яких обставинах) за будь – яких обставин.

8. Підсумок уроку. Рефлексія.

9. Домашнє завдання. За бажанням:
             виписати із улюбленого вірша 10 прийменникових словосполучень, визначити, з яким відмінком іменника чи займенника сполучаються прийменники;
            скласти лінгвістичну казку про прийменник.

Матеріал для індивідуальної роботи

1.Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
   В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
   І на тім рушникові оживе все знайоме до болю:
   І дитинство, й розлука, і вірна любов. (А. Малишко.)

2. Зоре моя вечірняя, зійди над горою,
     Поговорим тихесенько в неволі з тобою.
     Розкажи, як за горою сонечко сідає,
     Як у Дніпра веселочка воду позичає.( Т. Шевченко.)
7 клас
             Тема:   Прийменник як службова частина мови.
 Мета:  Поглибити знання учнів про службові частини мови, навчити знаходити прийменники у                              реченнях, давати їм характеристику, визначати особливості поєднання прийменників з                           іменниками, визначати їх роль у тексті;
            розвивати мислення, увагу, дослідницькі вміння, спостережливість,  
            виховувати любов до природи, культуру мовлення.
Тип уроку: інтерактивний  урок – дослідження.

Хід уроку:
1. Організаційний момент.

2. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу.
Вчитель звертається до дітей, не називаючи прийменників:
Пишіть у зошитах грамотно.
Після уроків відбудеться концерт.
Відпочили добре на великій перерві.
Покладіть щоденник на стіл.
Знайдіть вправу у підручнику.
-          Чи зрозуміли те, що я  вас прошу?
-          Можливо, ви помітили, чому не все зрозуміло?
(так, у мовленні були відсутні прийменники).
-          Що ми з цього невеличкого досліду можемо сказати?
(Прийменник має велике значення у мовленні і нам потрібно його вивчати.)

3. Самостійне визначення учнями теми і мети уроку.
(Що ми маємо зрозуміти, дослідити, вивчити?
- чому прийменник службова частина мови;
- яка його роль у мовленні;
- вміти знаходити прийменники у мовленні і відрізняти їх від префіксів,
- визначити особливості вживання прийменників.)

4. Актуалізація знань. (Метод незакінчених речень).
- Частин мови є ...
- Частини мови поділяються на...
- Існує поділ частин мови за такими ознаками...
- Самостійні частини мови – це...
- Службові частини мови – це...
Узагальнення знань за таблицею:

ЧАСТИНИ МОВИ
САМОСТІЙНІ
СЛУЖБОВІ
·  відповідають на питання;
·  мають загальне лексичне значення;
·  мають граматичні ознаки;
·  виконують синтаксичну роль.
·  іменники;
·  прикметники;
·  числівники;
·  займенники.
·  дієслово;
·  прислівник.
·  -
·  -
·  -
·  -
·  прийменник;
·  сполучник;
·  частка;
·  вигук.
 









- Отже, якщо прийменник – службова частина мови, то вона повинна...

5. Проведення колективного дослідження.
5.1.Робота з мовним матеріалом.
- Записати речення.
А там, за Россю, на роздоллі, попід горами й по долинах розсипалися біленькі хатки у вишневих садках, у яблунях та кучерявих грушах. Дороги скрізь пообсаджувані понад Россю високими вербами...(І.С. Нечуй - Левицький)
- Виписати  прийменникові словосполучення.
Розсипалися за Россю; розсипалися на роздоллі; розсипалися попід горами; розсипалися по долинах; розсипалися у садках; пообсаджувані понад Россю.
-          Чи відповідає будь – який з цих прийменників на питання?( Висновок -  не відповідають).
-          Чи мають прийменники  лексичне значення? (Висновок - не мають).
-          Чи змінюються прийменники?( Висновок – ні ).
-           Визначити кількість членів речення і кількість слів у другому реченні.
(Висновок –прийменники не бувають членами речення ).
-          Як пов'язані між собою слова у словосполученнях і реченнях?(За змістом і граматично).
-          Як ви розумієте граматичний зв'язок?(його забезпечує закінчення і закінчення з прийменником. Отже, прийменник із закінченням вказує на відношення між словами, на граматичні ознаки ).
            5.2.Вирішення проблемного питання:
-    За функцією в реченні прийменник зближується з закінченням. У чому? (Вони разом вказують на відношення між словами ).
-          Де вживаються прийменники відносно залежного слова у словосполученні?(Перед залежним словом).
-          Прочитайте мовчки текст без прийменників.  Для чого прийменники у мовленні?(Висновок - зв'язують слова у реченнях).
            5.3. Дослідження мовного матеріалу.
 Наукова довідка: мовознавці Виноградов і Вихованець назвали навіть префіксом.
-          Прийменник   виражає синтаксичну залежність слів у словосполученні, а чи   впливає на зміст речення?   
Розсипалися за Россю \\ над Россю.
Попід горами \\ за горами.
(Висновок – отже, від прийменника залежить зміст повідомлення ).
-          Прослідкувати, чи може один і той самий прийменник сполучатися з іменниками різних відмінків?
Розсипалися по долинах. (М.в.)     Пішли по гриби. (З. в.)
Розсипалися на роздоллі. (М.в.)   Зробити на виставку. (З. в.)
(Висновок – деякі прийменники вживаються з формами двох – трьох відмінків.
Прийменник вимагає іменника у певному відмінку ).
- Чи можна прийменник замінити синонімічним?
Понад Россю \\ над Россю.(Так, для передачі найтонших відтінків деякі прийменники можна замінити синонімічними ).

6. Виконання інтерактивних вправ.
            6.1. З почутим словом скласти і записати прийменникове словосполучення:
Працювати, приїхати, відпочивати, мати перевагу, переконаність, згадка.
            6.2. З продиктованих записати лише прийменникові словосполучення і вказати їх вид:
Виконувати роботу, охочий до роботи, турбуватися про дітей, будівлі Хмельницького, студент із Києва, описувати гори, писати про гори.
- які слова можуть бути головними  у прийменникових словосполученнях?
            6.3. Довести, що прийменники по, про, без, перед, від можуть бути однозвучними  з префіксами.
            По землі – поверхня, про мене – пронести, з роботи – зрости, без дороги – безпорадний, перед початком – передплата, від криниці – відхилити.
-  Розповідь вчителя про походження прийменників.
У ході розвитку мови прийменник відокремився від імені, бо перед ним почало вживатися означення. Про це свідчить те, що і тепер більшість префіксів мають відповідники серед прийменників. Але між ними різниця – префікс вживається у морфології, він змінює лексичне значення слова, а прийменник виражає синтаксичну залежність слів, уточнює лексичне значення вислову.
            6.4. Порівняти і довести, що в одній колонці підкреслені слова – прислівники, в другій – прийменники.
До лісу вже близько.         Близько лісу засіяне поле.
Навкруги золоті поля.         Навкруги нас багато зелені.
Автобус промчав мимо.         Автобус промчав мимо нас.
Наукова довідка: прийменники у мові не завжди були службовими словами. Про це свідчать слова, які у сучасній мові можуть бути іменниками і прийменниками.
            6.5. У сучасній українській мові  прийменникова сім'я поповнюється новими словами.  Поділити слова у дві колонки: на ті, що утворилися від іменників, і на ті, що утворилися від прислівників.
Кінець, круг, з метою, з приводу, за рахунок,
Близько, вздовж,  поперек, навколо, навкруги, спереду.

7. Мовна скарбничка. Виправити мовні помилки.
Я допустив помилку( по неуважності) через неуважність.
Це ми знаємо (по її розповіді) з її розповіді.
Екскурсія відбудеться (при будь – яких обставинах) за будь – яких обставин.

8. Підсумок уроку. Рефлексія.

9. Домашнє завдання. За бажанням:
             виписати із улюбленого вірша 10 прийменникових словосполучень, визначити, з яким відмінком іменника чи займенника сполучаються прийменники;
            скласти лінгвістичну казку про прийменник.

Матеріал для індивідуальної роботи

1.Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
   В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
   І на тім рушникові оживе все знайоме до болю:
   І дитинство, й розлука, і вірна любов. (А. Малишко.)

2. Зоре моя вечірняя, зійди над горою,
     Поговорим тихесенько в неволі з тобою.
     Розкажи, як за горою сонечко сідає,
     Як у Дніпра веселочка воду позичає.( Т. Шевченко.)
7 клас
             Тема:   Прийменник як службова частина мови.
 Мета:  Поглибити знання учнів про службові частини мови, навчити знаходити прийменники у                              реченнях, давати їм характеристику, визначати особливості поєднання прийменників з                           іменниками, визначати їх роль у тексті;
            розвивати мислення, увагу, дослідницькі вміння, спостережливість,  
            виховувати любов до природи, культуру мовлення.
Тип уроку: інтерактивний  урок – дослідження.

Хід уроку:
1. Організаційний момент.

2. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу.
Вчитель звертається до дітей, не називаючи прийменників:
Пишіть у зошитах грамотно.
Після уроків відбудеться концерт.
Відпочили добре на великій перерві.
Покладіть щоденник на стіл.
Знайдіть вправу у підручнику.
-          Чи зрозуміли те, що я  вас прошу?
-          Можливо, ви помітили, чому не все зрозуміло?
(так, у мовленні були відсутні прийменники).
-          Що ми з цього невеличкого досліду можемо сказати?
(Прийменник має велике значення у мовленні і нам потрібно його вивчати.)

3. Самостійне визначення учнями теми і мети уроку.
(Що ми маємо зрозуміти, дослідити, вивчити?
- чому прийменник службова частина мови;
- яка його роль у мовленні;
- вміти знаходити прийменники у мовленні і відрізняти їх від префіксів,
- визначити особливості вживання прийменників.)

4. Актуалізація знань. (Метод незакінчених речень).
- Частин мови є ...
- Частини мови поділяються на...
- Існує поділ частин мови за такими ознаками...
- Самостійні частини мови – це...
- Службові частини мови – це...
Узагальнення знань за таблицею:

ЧАСТИНИ МОВИ
САМОСТІЙНІ
СЛУЖБОВІ
·  відповідають на питання;
·  мають загальне лексичне значення;
·  мають граматичні ознаки;
·  виконують синтаксичну роль.
·  іменники;
·  прикметники;
·  числівники;
·  займенники.
·  дієслово;
·  прислівник.
·  -
·  -
·  -
·  -
·  прийменник;
·  сполучник;
·  частка;
·  вигук.
 









- Отже, якщо прийменник – службова частина мови, то вона повинна...

5. Проведення колективного дослідження.
5.1.Робота з мовним матеріалом.
- Записати речення.
А там, за Россю, на роздоллі, попід горами й по долинах розсипалися біленькі хатки у вишневих садках, у яблунях та кучерявих грушах. Дороги скрізь пообсаджувані понад Россю високими вербами...(І.С. Нечуй - Левицький)
- Виписати  прийменникові словосполучення.
Розсипалися за Россю; розсипалися на роздоллі; розсипалися попід горами; розсипалися по долинах; розсипалися у садках; пообсаджувані понад Россю.
-          Чи відповідає будь – який з цих прийменників на питання?( Висновок -  не відповідають).
-          Чи мають прийменники  лексичне значення? (Висновок - не мають).
-          Чи змінюються прийменники?( Висновок – ні ).
-           Визначити кількість членів речення і кількість слів у другому реченні.
(Висновок –прийменники не бувають членами речення ).
-          Як пов'язані між собою слова у словосполученнях і реченнях?(За змістом і граматично).
-          Як ви розумієте граматичний зв'язок?(його забезпечує закінчення і закінчення з прийменником. Отже, прийменник із закінченням вказує на відношення між словами, на граматичні ознаки ).
            5.2.Вирішення проблемного питання:
-    За функцією в реченні прийменник зближується з закінченням. У чому? (Вони разом вказують на відношення між словами ).
-          Де вживаються прийменники відносно залежного слова у словосполученні?(Перед залежним словом).
-          Прочитайте мовчки текст без прийменників.  Для чого прийменники у мовленні?(Висновок - зв'язують слова у реченнях).
            5.3. Дослідження мовного матеріалу.
 Наукова довідка: мовознавці Виноградов і Вихованець назвали навіть префіксом.
-          Прийменник   виражає синтаксичну залежність слів у словосполученні, а чи   впливає на зміст речення?   
Розсипалися за Россю \\ над Россю.
Попід горами \\ за горами.
(Висновок – отже, від прийменника залежить зміст повідомлення ).
-          Прослідкувати, чи може один і той самий прийменник сполучатися з іменниками різних відмінків?
Розсипалися по долинах. (М.в.)     Пішли по гриби. (З. в.)
Розсипалися на роздоллі. (М.в.)   Зробити на виставку. (З. в.)
(Висновок – деякі прийменники вживаються з формами двох – трьох відмінків.
Прийменник вимагає іменника у певному відмінку ).
- Чи можна прийменник замінити синонімічним?
Понад Россю \\ над Россю.(Так, для передачі найтонших відтінків деякі прийменники можна замінити синонімічними ).

6. Виконання інтерактивних вправ.
            6.1. З почутим словом скласти і записати прийменникове словосполучення:
Працювати, приїхати, відпочивати, мати перевагу, переконаність, згадка.
            6.2. З продиктованих записати лише прийменникові словосполучення і вказати їх вид:
Виконувати роботу, охочий до роботи, турбуватися про дітей, будівлі Хмельницького, студент із Києва, описувати гори, писати про гори.
- які слова можуть бути головними  у прийменникових словосполученнях?
            6.3. Довести, що прийменники по, про, без, перед, від можуть бути однозвучними  з префіксами.
            По землі – поверхня, про мене – пронести, з роботи – зрости, без дороги – безпорадний, перед початком – передплата, від криниці – відхилити.
-  Розповідь вчителя про походження прийменників.
У ході розвитку мови прийменник відокремився від імені, бо перед ним почало вживатися означення. Про це свідчить те, що і тепер більшість префіксів мають відповідники серед прийменників. Але між ними різниця – префікс вживається у морфології, він змінює лексичне значення слова, а прийменник виражає синтаксичну залежність слів, уточнює лексичне значення вислову.
            6.4. Порівняти і довести, що в одній колонці підкреслені слова – прислівники, в другій – прийменники.
До лісу вже близько.         Близько лісу засіяне поле.
Навкруги золоті поля.         Навкруги нас багато зелені.
Автобус промчав мимо.         Автобус промчав мимо нас.
Наукова довідка: прийменники у мові не завжди були службовими словами. Про це свідчать слова, які у сучасній мові можуть бути іменниками і прийменниками.
            6.5. У сучасній українській мові  прийменникова сім'я поповнюється новими словами.  Поділити слова у дві колонки: на ті, що утворилися від іменників, і на ті, що утворилися від прислівників.
Кінець, круг, з метою, з приводу, за рахунок,
Близько, вздовж,  поперек, навколо, навкруги, спереду.

7. Мовна скарбничка. Виправити мовні помилки.
Я допустив помилку( по неуважності) через неуважність.
Це ми знаємо (по її розповіді) з її розповіді.
Екскурсія відбудеться (при будь – яких обставинах) за будь – яких обставин.

8. Підсумок уроку. Рефлексія.

9. Домашнє завдання. За бажанням:
             виписати із улюбленого вірша 10 прийменникових словосполучень, визначити, з яким відмінком іменника чи займенника сполучаються прийменники;
            скласти лінгвістичну казку про прийменник.

Матеріал для індивідуальної роботи

1.Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
   В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
   І на тім рушникові оживе все знайоме до болю:
   І дитинство, й розлука, і вірна любов. (А. Малишко.)

2. Зоре моя вечірняя, зійди над горою,
     Поговорим тихесенько в неволі з тобою.
     Розкажи, як за горою сонечко сідає,
     Як у Дніпра веселочка воду позичає.( Т. Шевченко.)
  Тема: Узагальнення вивченого з теми «Правопис  прислівників»
  Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про правопис прислівників, 
              сприяти  зміцненню навичок правопису за вивченими орфограмами;
             удосконалювати  творчі  вміння   використовувати   прислівники    у                                                                                                             
             власних  висловлюваннях,  зіставляти,  порівнювати  мовні  явища,
             висловлювати власні думки,  збагачувати словниковий запас  учнів;
              виховувати   моральні   цінності,   культуру   усного   та   писемного
             мовлення учнів.
    Тип уроку: узагальнюючий
    Методи та прийоми: робота в парах, групах, індивідуальна, пошукова                                                                                   
              робота,  робота з текстом,   письмо  з    коментарем,    дослідження-       
             зіставлення, «Знайди помилку», «Мікрофон», «Доміно», розв’язання    
            проблемного питання.
    Обладнання: картки для індивідуальної, групової роботи, план рецензії 
            діалогу, «кластери», текст «Два прислівники», орфографічні словники,    
           аркуші форматом А-4, маркери, магніти.


                                            ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Оргмомент
ІІ. Мотивація навчання учнів
1.     Читання крилатих висловів, записаних на дошці.
Перед нами висловлювання видатних людей, за ними криється мудрість поколінь.
·        Запитання до учнів: саме ж за допомогою якої частини мови думка цих   висловлювань стає чіткішою та зрозумілішою?
          Правда завжди відважна
                                                                                                Ч. Діккенс
          Легко приховувати ненависть, важко – любов, а найважче – байдужість
                                                                                                     Бьорне 
          Знати істину слід завжди, висловлювати – інколи
                                                                                                   Джебран 
          Людина не може по-справжньому вдосконалитись,  якщо не до-
           помагає вдосконалюватися іншим
                                                                                                  Ч. Діккенс
          Бути добрим дуже легко, бути справедливим от що важко
                                                                                                      Гюго
ІІІ. Оголошення теми уроку вчителем, мети – учнями
ІV. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
      1. Перевірка домашнього завдання творчого характеру  (на вибір)
·        Слухання діалогу дискусійного характеру на морально-етичну тему з
  використанням прислівників.
·        Складання рецензії на діалог учнями за планом
Рецензія
1.Яку тему обрано для дискусії.
2. Назвати точки зору, яких дотримувалися співрозмовники.
3.Чи чітко прослідковувалися думки співучасників дискусії?
4. Чи змогли опоненти переконати один одного?
5.Чи ввічливою була дискусія?
6. Чи були допущені лексичні, граматичні помилки? Які?
·        Перевірка 5 складених речень із прислівниками  //  Індивідуальна робота з карткою
Завдання до картки №1.
Утворити форми вищого і найвищого ступенів порівняння від поданих прислівників: глибоко, темно, дорого.
Завдання до картки №2.
Виконати словотворчий розбір поданих прислівників: тихо, по-новому, позавчора.
      2. Робота з текстом  «Два прислівники»
  Прочитати текст, визначити його тему, виписати прислівники, пояснити
їх правопис (1ряд – 1,2 абзаці, 2 ряд – 3 абзац, 3 ряд – 4,5 абзаці).
Два прислівники
   Жили-були два прислівника, міцно-міцно з’єднані між собою. Вони були так міцно з’єднані, що в Граматиці вважалися одним словом. Жили собі тихо-скромно, що любо-мило було на них подивитися. Думали вони так: «Слів у світі повно, раптом щось не так, і піде все шкереберть. Тому краще їм жити з рисочкою, що дефісом зветься».
    Живуть прислівники… І раптом неждано-негадано – одне слово. Усього-на-всього одне маленьке слово, а все ж своє значення в житті має, бо його не викинеш, як слова з пісні, навіть тоді, коли пісня давним-давно набридла.
    Тепер можна жити душу в душу, з року в рік, з дня на день, щоб усе було честь по честі, хоча жити час від часу не легше, але йти треба нога в ногу з іншими. А де ж дефіс, ота маленька рисочка, що колись з’єднувала прислівники?
    Раніше в них було все добре-добре, трималися вони міцно-міцно, тому що хоч і де-не-де, а було їм за що триматись. А тепер хоч і душа в душу живуть, та це вже не прислівник.
   Ось як буває! Ми думаємо, що нас з’єднує слово, яке з пісні не викинеш, хоч вона вже давним-давно набридла. А в дійсності – маленька рисочка, яка одна на двох і жити без якої не любо, і не мило вже. (За Ф. Кривіним).  
*    Проблемне питання: чому слова навіть, так, коли, хоч, ось не є прислівниками?
      3. Зворотній переклад
 Перекласти усно з російської мови українською прислівники: один к одно-
му; третьего дня; не по дням, а по часам; каждый день; на скорую руку;
явно, заметно; с удовольствием; на цыпочках; накануне; украдкой.
    4. Дослідження-зіставлення (робота в парах)
Зіставити правопис прислівників двох стовпчиків, пояснити, чому у лівому
прислівники пишуться разом чи через дефіс, а у правому – окремо, з однією парою  скласти та записати речення:
а) пліч-о-пліч – день у день
   віч-на-віч – рік у рік                                                                     
   усього-на-всього – один в один
б) невдовзі – не в змозі
    довіку – до речі
   безвісти – без відома
·        Запитання до учнів: чи завжди правопис прислівників підлягає правилам?
*    Проблемне питання: чому правопис підкреслених слів у реченнях різниться? 
1)     У День мого народження мене привітали не тільки батьки, а й друзі.  Удень сніг почав танути.
2)     Цю книгу мені подарувала на пам'ять Олена.
     Поезію Т.Г. Шевченка «Заповіт» нам задали вивчити напам’ять.
3)     Старший брат ставився до Олени тепло, по-батьківському.
     По батьківському звичаю ми збираємося на свята великою родиною.
5. «Доміно»
До поданих словосполучень добрати з довідки прислівники-синоніми:
Три рази -                                               Кожного вечора -
Обличчям догори -                                Босими ногами -
Дуже далеко -                                         Швидко робити -
З усіх боків -                                           З обох боків -
Обличчям донизу -                                Як роблять українці –
Ø Довідка: обабіч, горілиць, тричі, босоніж, усебічно, далеко-далеко,
         по-українськи, щовечора, долілиць, вправно.
  6. Пошукова робота у парах (на вибір)
Виписати з орфографічного словника по 10 прислівників з -н-, -нн-,
не-, ні-, що пишуться разом та окремо
      7. Групова робота
*    1 завдання для груп
1 група: з’єднати лініями подані прислівники із прислівниками з -н-,-нн- за
               змістом.
 убого                                 старанно
журливо                             злиденно
млисто                                сумно
по секрету                          гостинно
зразково                             жалібно
щиро                                   таємно
дбайливо                             доступно
журливо                              відмінно
дохідливо                           туманно
2 група: утворити синонімічні ряди
Таємно –
Раптово –
До останку –
Привселюдно –
Делікатно –
Ø Довідка: нишком, всенародно, крадькома, до крихти, тактовно, тишком-нишком, раптом, до решти, бридко, несподівано, до пня, зненацька, дощенту, толерантно, прилюдно, до крихти, впрах.
3 група: записати по 10 прислівників із кінцевою - і   та - и.
*    2 завдання для груп
«Спіймай помилку». Знайти помилки в прислівниках: ані трохи, нащастя, увечері, у дома, як найдужче, зрештою, один-на-один, час від часу, щодня, що тижня, насправді, на завжди, віч на віч, всього-на-всього,  убік, сонно, утричи, пошепки, по англійськи, по-друге.
 8. Розгадування кросворда, «Мікрофон». Прочитати розгадане прислів’я  і пояснити, як воно може допомогти у житті? 
                                         



С
А
М









З

Д
Н
Я

Н
























Б
Е
З

В
І








Д
О

О
С
Т
А










Б
Е
З

К
























З
А

С
В
І








П
І
Д

К
І
Н











П
О

П













У
*










Н
А

С
В











В

О
С












Н
І
*


*





З

П
Е
Р
Е
Л



























П
О












Д
О

П










У

В
И
Г












Н
А
*










Д
О

П
У











Н
А

Д









Ø Довідка:  інця; нку; а день; на сам; яку; дома; око; озвіллі;  обачення; тла; ття; ець; поміч; равді; ітанку; ляді; новному; закону; яку; на гріш.
Відповідь: На дні терпіння – золото.
           
 9. Вправи на закріплення
·        «Словникова скринька»
Записати ланцюжком на листі маркером будь-який прислівник чи   прислівникове сполучення, що пишеться чи разом, чи через дефіс, чи окремо. (Учитель тим часом  записані приклади проектує на дошці).
·        «Кластер». Виконати тестові завдання самостійно
1)    Зран..я, 2) (по)ночі, 3) (по)моєму, 4) як(не)як, 5) (у)день, 6) (на)жаль,
7) (що)року, 8) старан..о, 9) бажан..о, 10) (по)черзі, 11) (у)друге,
12) (ледве)ледве,  13) (поза)вчора, 14) класн..о.
А. Знайти прислівники з -нн-.
Б. Знайти прислівники, що пишуться разом.
В. Знайти прислівники, що пишуться окремо.
Г. Знайти прислівники, що пишуться через дефіс.
Виконати  самоперевірку, самооцінювання.

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
А
+






+






Б

+


+

+



+

+

В





+



+




Г


+
+







+



V. Домашнє завдання: підготуватися до к/р, виконати вправу 251 (с.р.),  
                                         253(д.р.), 254(в.р.)
VІ. Підсумки. Рефлексія
Я зрозумів…
Я навчився…
Я не вмів, а тепер умію…
VІІ. Оцінювання

Немає коментарів:

Дописати коментар